1002. Як тяжко робиться на серці

Як тяжко робиться на серці,
Коли поглянеш ти навкруги
На тих людей, що спокусились,
Забувши Божую любов.
Куди не підеш – всюди бачиш,
Як син на батька повстає,
А мати гірко, гірко плаче:
Що робиш ти, дитя моє?
І між братами нема миру,
Хоч діти батька одного,
Нема любові – скрізь роздори,
Немає правди ні в кого.
Це все тому, що залишили
Правдивий заповіт Христа,
Це все тому, що призабули,
Як лилась кров Його свята.
О, люди, люди, схаменіться!
Покайтесь, до Христа прийдіть!
I в Нього сили наберіться,
Щоб світ гріховний просвітить.