1007. Не золотом-сріблом спасен я
Не золотом-сріблом
Спасен я від пекла, –
Душі ці багатства
Спасти не могли:
Лиш кров, що за мене
Струмочком лилася,
Вона лиш надію
Вселила мені.
Спасен я від пекла, –
Душі ці багатства
Спасти не могли:
Лиш кров, що за мене
Струмочком лилася,
Вона лиш надію
Вселила мені.
Не золотом-сріблом
Мій борг заплатився,
Великий це борг,
Неосяжна вина, –
Лиш кров на Голгофі
За мене лилася,
Вона мені викуп
Від смерті дала.
Мій борг заплатився,
Великий це борг,
Неосяжна вина, –
Лиш кров на Голгофі
За мене лилася,
Вона мені викуп
Від смерті дала.
Не золото щастя
Дало і надію, –
Воно – страх, турботи
На стежці земній, –
Лиш кров, що за мене
Невинна лилася,
В утомлене серце
Вселила спокій.
Дало і надію, –
Воно – страх, турботи
На стежці земній, –
Лиш кров, що за мене
Невинна лилася,
В утомлене серце
Вселила спокій.
He золото, нi,
Ланцюги розірвало!
Бо ж томляться тут
Всі земні багачі –
Лиш кров на Голгофі
Ці двері відкрила,
До неба дала
Оправдання ключі.
Ланцюги розірвало!
Бо ж томляться тут
Всі земні багачі –
Лиш кров на Голгофі
Ці двері відкрила,
До неба дала
Оправдання ключі.