1030. Єрусалиме рідний

Єрусалиме рідний,
Що сяєш в небесах!
До тебе серце бідне
Підноситься, мов птах.

Нам, Боже, не збагнути
Всіх радощів та втіх,
Що, в ньому, мають бути
Для вибраних Твоїх.

В Твоїх палатах пишних
Спів ангельський бринить,
На вулицях розкішних
Скрізь золото блищить.

У тій Твоїй оселі
Не знаний гріх ярма,
Всі завжди там веселі,
Бо горя там нема.

Понад рікою вічно
Там дерева цвітуть,
Й дванадцять раз плід річно
Вони святим дають.

А ті в одежах білих,
У золотих вінцях,
На хмарах легкокрилих
Щасливі без кінця.

Благословенний Краю!
Ти – пристань людських мрій;
Всім серцем я бажаю
Ввійти у спокій Твій.

Моє це щастя, Христе,
Навіки бути в нім!
Введи ж мене в пречистий,
Святий Єрусалим!