143. О, скільки душ страждають

О, скільки душ страждають
Без Бога в світі цім,
У темряві гріховній
Грозить загибель їм:
Без Пастиря блукають
На гибельнім путі,
Куди ідуть, – не знають…
Що жде їх впереді?

Хто жертви не страшиться,
На все готовий йти,
Щоб тих овець заблудлих
Від гибелі спасти?
Хто показать піде їм
Путь правди, дім Отця.
Любов’ю хто потішить
Розбиті їх серця?

Велика радість буде
При зустрічі Христа.
«Наш добрий Пастир, –
Скажеш, овечка знайдена!
В гущавині блукала
І змучилась в біді,
Я взяв її безсильну…
Прошу, її прийми!»

Обрати