206. Любив Ісуса Йосиф щиро
Любив Ісуса Йосиф щиро:
Пречисте тіло зняв з хреста,
І полотном обвив він чистим,
У гробі поховав Христа.
Ворожі сили не змовкали,
Боялись, що Він може встать;
Вони негайно наказали
До гробу приложить печать.
Пречисте тіло зняв з хреста,
І полотном обвив він чистим,
У гробі поховав Христа.
Ворожі сили не змовкали,
Боялись, що Він може встать;
Вони негайно наказали
До гробу приложить печать.
Як тільки стало розсвітати,
Жінки до гробу вже спішать.
І ось два мужі в білих шатах
Вже там на камені сидять.
Небесні слуги в Божій силі
Камінь відкинули, і враз
Ворожу ту печать зломили, —
Христос Воскрес – о, дивний час!
Жінки до гробу вже спішать.
І ось два мужі в білих шатах
Вже там на камені сидять.
Небесні слуги в Божій силі
Камінь відкинули, і враз
Ворожу ту печать зломили, —
Христос Воскрес – о, дивний час!
Жінки до гробу приступають
І бачать чудо із чудес.
І ангели у них питають:
– Кого шукаєте? – Воскрес!
Жінки у радості вертають,
Звістить апостолам спішать, –
Про чудо їм оповідають:
– Христос Воскрес! – благовістять.
І бачать чудо із чудес.
І ангели у них питають:
– Кого шукаєте? – Воскрес!
Жінки у радості вертають,
Звістить апостолам спішать, –
Про чудо їм оповідають:
– Христос Воскрес! – благовістять.