240. Скажіть мені, браття

«Скажіть мені, браття i сестри,
Куди ви зібрались іти?
Каміння Ha вашій дорозі,
І терен колючий росте».
– Ідемо ми в царство Христове,
Там вічного щастя краса,
Крізь темряву чорної ночі
Ми бачим світ Божого дня.
Вже скоро, і путь ми пройдем,
До рідного дому ввійдем;
Господь в Свою радість нас прийме,
Там вічнеє щастя знайдем.
«Як дуже бажав би я з вами
В далеку дорогу піти,
Та думка одна лиш тривожить:
Не знаю, де сили знайти?»
– Ми слухаєм Боже веління, –
Він Духа Святого дає,
Що наші серця підкріпляє
І сил в боротьбі подає.
– О, браття, тепер я рішаюсь
Лишити все й з вами піти!
Я вірю, мені Бог поможе
Далекий той путь перейти».
– Вітаємо, брате, бажання!
Скоріше нам руку подай,
І підемо в путь без вагання
В чудовий і світлий той край.