249. Беззахисні, тьмою вкриті
Беззахисні, тьмою вкриті,
Поміж хвиль учні пливуть.
“Спасе, чи Тобі байдуже?
Поможи!” – Вони зовуть.
Море страшно розігралось,
У скалистий берег б’є;
Шум вітрів не замовкає,
Буря стогне і реве.
Проясніло, буря втихла, –
Все Господь перемінив,
І розлючені Він хвилі
Своїм словом усмирив.
Заспіваєм: “О, Спаситель
Алілуя, честь Тобі!
Від усього Хоронитель,
Впокорив Ти все Собі”.
О, душе! куди прямуєш
Ти в житті цім без Христа?
Гріх, як хвилі, заливає, –
Не спасти тобі життя!
Клич на поміч ти Ісуса, –
Він за тебе кров пролив,
Й Він спасе тебе від бурі;
Силу зла Він переміг.