262. Докіль будеш спати

Докіль будеш спати,
О любий мій друже,
Хіба ти не чуєш
Святих слів Христа?
Почуй, як ласкаво
Тебе Він все кличе!
Чому не проснешся
Від сплячки-гріха?!

Христос тебе кличе, –
Прийди ти до Нього,
Склади свій тягар
І гріховне ярмо:
Він все може зняти,
Тягар облегчити,
І більше не будеш
Носити його.

Сьогодні Він кличе, –
Покайся негайно,
Час лине-минає, –
Христові віддайсь,
Бо скоро замовкне
Цей зов благодаті,
Тоді буде пізно
Спасіння шукать.

Зове Він, бо любить,
Як батько і мати:
«Прийдіть всі до Мене,
прийміть благодать».
Бажаю, мій друже,
Тебе запитати:
Як довго ти будеш
Без Бога блукать?

Тобі раджу, друже,
Скоріш навернися, —
Ісус усіх хоче
До себе прийнять.
Прийди днесь до Нього,
Прийди, небарися!
Христос Сам спасіння
Тобі хоче дать.