263. Був ти, друже, на Голгофі?

Був ти, друже, на Голгофі,
Де Христос страждав,
Які рани там глибокі
Він за нас прийняв?

Чи ти бачив, скільки крові
З ран святих стекло,
Бачив той вінок терновий
На чолі Його?

Чи ти чув розпуки слово:
«Боже, Боже Мій!
Чом лишив Мене Самого
В боротьбі тяжкій?!…»

«Я прийшов до них з любов’ю,
Прагну їх спасти,
А вони Мене розп’яли…
Боже, їм прости!

Завершилось! – І до Твоїх,
Отче, рук святих
Віддаю Мій дух покірно, –
Ти його прийми!»

Друже, знай, що задля моїх
І твоїх провин
Мусів тяжко так страждати
Святий Божий Син.

Тому, друже, зараз-нині
На Голгофу йди,
В ногах Господа Ісуса
Весь твій гріх зложи.

А із уст Його почуєш
Ті слова любві:
«Ще сьогодні ти зі Мною
Будеш у раю».