264. Гора Сіон – гора святая

Гора Сіон – гора святая,
Престол там Господа стоїть.
Туди всім серцем моїм лину,
Де Сонце вічнеє горить.
Де бур нема; то край спокою,
Де радості лунає спів,
Де все в красі, у сяйві щастя,
Де вже нема похмурих днів.
У славі там Господь сіяє
Поміж відкуплених Своїх;
Він сльози їх утер навіки
І втішив вічним щастям Їx.
Хваління ллється з уст спасенних,
Там співи радості звучать, –
Земна ніяка людська мова
Не може слів тих передать.
О, скоро, скоро я там буду
З Христом на тій горі святій:
Він спас мене Своєю кров’ю,
Мій Відкупитель – Пастир мій.