288. Христос вийшов з храму

Христос вийшов з храму з учнями Своїми,
І сів на Оливній горі, —
Скорбними словами, святими устами
Учив своїх любих друзів.

«Скажи нам, Учитель, останнєє слово,
Ще доки Ти з нами живеш,
Скажи нам, Учитель, коли те все буде,
Коли Ти судити світ прийдеш?» —

– У світі почуєте чутки воєнні,
Бо встане народ на народ,
І будуть недуги, і голод, і помір,
І братськая кров потече.

І зменшиться віра, погасне надія,
В серцях охолоне любов,
І многії люди тоді поблазняться,
Проллють неповинную кров.

Коли ви гидоту побачите в храмі,
То знайте, що Суд при дверях,
Вважайте, щоб двері для вас не закрились,
Держіть ви світильники в руках.

Великеє горе охопить всю землю,
І страшнії муки прийдуть,
Тоді скажуть люди: «Падіть на нас гори!»
Та гори на них не впадуть.

У тії хвилини бажатимуть смерті,
Та смерть від людей відбіжить…
І хто в той час буде на даху, чи в полі,
Нехай він додому не спішить.

І сонце померкне, не дасть місяць світла,
І зорі із неба спадуть;
І мертві воскреснуть, земнії народи
Прийдуть на Божественний Суд.

З небес прийде в славі Син Божий на землю
І буде, як сонце, сіять;
І зібрані діти побачать Ісуса,
I в радості будуть стрічать.

Обрати