314. Сказав Господь

Сказав Господь Бог до Ноя:
«Я затоплю світ водою
В близький час. (4p.)
Ти ж збудуй собі ковчега
Для родини і для себе,
Щоб спастись». (4p.)
Ной повірив, – не вагався,
Будувати ковчег взявся
В той же час. (4р.)
Люди Ноя висмівали, –
Слова правди не приймали:
Грішний люд… (4p.).
Потоп хлинув, як те море, –
Люди бігли всі на гори,
Там спастись. (4р.)
Води землю заливали,
Тоді люди вже благали:
Де спастись? (4p.)
Всі на себе нарікали,
Чому правди не прийняли:
Гнів прийшов. (4р.)
Пташки в небі ще літали
І рятунку скрізь шукали,
Не знайшли. (4p.)
Води землю всю покрили,
Всіх безбожних затопили:
Божий суд. (4p.)
Лише плавав над водами
Ковчег з Ноєм і синами
В хвилях тих… (4p.)
Як ковчег став на вершині,
З Ноєм вийшла вся родина, –
Всі спаслись. (4p.)
Так, як було за днів Ноя,
Всім безбожним гірка доля
Знов прийде… (4p.)