363. Юність, ти прекрасна

Юність, ти прекрасна,
Цвіт життя чудовий;
Ти весняна квітка
Молодечих літ.
Ой, чому ж так скоро
В’яне лист чарівний,
Блиск очей погас твій,
Скроні в сивині?

Чим би заплатить міг,
Щоби ти лишилась,
Завжди нероздільно,
До кінця цвісти.
Скоро так проходять
Роки золотії,
І ти безперечно
Хочеш відійти.

Хто би повернуть міг
Чарівні привілля,
І вогонь любові,
Силу повернуть.
Юність – це є щастя
Днів моїх тривожних,
Пролетіли в бурях
На земнім путі.

Не сумуй же, брате,
Є надія в Бозі,
Цей недолік в людях
Знав Отець завжди.
Недаремно руки –
Ті були прибиті,
Щоб вернути юність –
Життя назавжди.

Обрати