377. Ось знову день

Ось знову день, як мить, пробіг,
Минає так життя,
Ті сірі будні суєти,
В яких Христа нема.
Коли ж приходить Він в тиші
Хоч в дощ, хоч в град, хоч в сніг –
Все оживає у мені,
І сум зникає вмить.

До Тебе я прийшов в мольбі,
Нічого не скривав.
Сказав: «Ісус, пробач мені».
Мені Ти руку дав.
І з того часу у житті
Чи в дощ, чи в град, чи в сніг,
Так тихо й вільно на душі,
Коли Ти поруч є.

І не забуть мені любві
Твоїх пробитих рук,
Що дарували і мені
Спасіння від всіх мук.
Я вірю: зустріч близька ця.
Туди всім серцем рвусь.
Там мрія збудеться моя,
З Тобою я зіллюсь.

Обрати