388. Ось на наших з тобою столах

Ось на наших з тобою столах
Хліба бачим завжди достаток.
А в далеких чужих краях
Людей з голоду гине багато.

У голодного думка така:
За окраєць віддав би маєток.
А у нас іноді бува –
Викидають окраєць діти.

Пам’ять наша не держить зла
І голодних не пам’ятає.
Ми лиш знаєм право таке:
Задарма наїдатися хлібом.

Ось гряде попереду день,
Коли жниво Господнє настане
Добрим ділом, друже, скажи,
Що для Бога зерном ти став вже.

Обрати