399. В чудові дні юначих літ

В чудові дні юначих літ
Не знав я зла й біди,
Не знав журби і клопотів
Від ранку до зорі.
Я не тривожився нічим,
По волі жив своїй.
А серце завжди наповняв
Біль матері моїй.

Ходив за голосом бажань,
Не думав про Творця,
Тим задавав я матері
Скорботи без кінця.
Так серце мами день і ніч
Томилося одне.
Я чув щодня: вона в сльозах
Молилась за мене.

Весь час моїх веселих днів
Я мамин голос чув:
“Дивись, мій сину, пам’ятай,
Щоб слів цих не забув:
Зла не чини, втікай з гріха,
Себе ти бережи”
Я чув в молитві матері
Своє ім’я завжди.

Тепер знайшов я у Христі
Спасіння для душі.
Тягар гріхів я склав Йому
В молитві у тиші.
I щастя, i відкуплення,
І промінь той святий
Пролив Христос на розум мій
За молитви її.

Обрати