411. Краю мій

Краю мій, серцем лину, щоб скоріш
Я в брами високі вже входив твої,
Щоб там спочити, горе забути
I всі зітхання нa цій землі.
І в сльозах, смутку, горю та журбі
Я тут томлюсь завжди на цій чужині.
Коли згадаю про тебе, Краю,
То жаль стискає серце мені.
Краю мій, Краю любий, дорогий,
Богом збудований для Його дітей.
До Тебе лину, до Тебе прагну,
Спішу до Тебе, Краю мій.
Зоря ясна виринає вдалині,
То мій Край сіяє в рідній стороні.
Туди спішу я, де скоро буду
В Сіонськім милім тім краю.