458. Не залишай, Ісусе

Не залишай, Ісусе, не лишай,
Бо без Тебе тут страх душі й одчай,
Як через ліс вночі звершати путь.
О, Спасе мій, завжди зі мною будь.
З дитячих літя помилятись міг,
Та Ти мене від зла завжди беріг.
Учитель, скільки в світі зла й біди!
Не залишай, порадь мене й веди!
Багато стріл смертельних випускав
Противник, щоб я на шляху упав.
Не продержусь і дня я без Тебе,
Начальник віри, нелиши мене!
Зустріти прагну вічную весну
З Тобою, Спасе. А якщо засну, –
Як із печери Лазаря збудив –
Мене в життя від смерті проведи.