462. Кров Свою Син Божий
Кров Свою Син Божий пролив,
І життя для всіх Він відкрив.
Він Своїми ранами нас
Всіх з гріховних пут увільнив.
Як вівця в далі я блудив,
Гріх в моєму серці царив.
Вмий мене з гріхів Ти моїх,
І буду біліший над сніг.
І життя для всіх Він відкрив.
Він Своїми ранами нас
Всіх з гріховних пут увільнив.
Як вівця в далі я блудив,
Гріх в моєму серці царив.
Вмий мене з гріхів Ти моїх,
І буду біліший над сніг.
Біліший над сніг (2p.)
Вмий мене з гріхів Ти мох ,
І буду біліший над сніг.
Він вінок терновий носив,
На хресті розп’ятий Він був.
Смуток i тягар Він зносив,
Він для всіх спасіння здобув.
Щоб до джерела я прийшов,
Щоб Христу я серце віддав.
Вмий мене з гріхів Ти моїх,
І буду біліший над сніг.
На хресті розп’ятий Він був.
Смуток i тягар Він зносив,
Він для всіх спасіння здобув.
Щоб до джерела я прийшов,
Щоб Христу я серце віддав.
Вмий мене з гріхів Ти моїх,
І буду біліший над сніг.
Отче, я від Тебе пішов,
Завсіди я серцем блудив.
Знаю, що я тим провинив,
І нічим гріха я не змив.
Господи, до Тебе я йду,
Змий мою всю з мене вину.
Вмий мене з гріхів Ти моїх,
І буду біліший над сніг.
Завсіди я серцем блудив.
Знаю, що я тим провинив,
І нічим гріха я не змив.
Господи, до Тебе я йду,
Змий мою всю з мене вину.
Вмий мене з гріхів Ти моїх,
І буду біліший над сніг.