475. До Небес мій дух злітає

До Небес мій дух злітає,
До Всевишнього Творця,
Де любов Божа спливає
На утомлені серця.

Сонце ясне там сіяє,
Тут – скитання i одчай.
Там спокій мене чекає –
То ж спішу я в рідний край.

Там святі всі проживають
У чудових небесах.
Вічно Бога прославляють,
А я томлюся в сльозах.

Горя там ніхто не знає,
Там – спасенних сторона.
Там в любові процвітає
Вічна радості весна.

Лиш до дому я бажаю,
Там Христос – Спаситель мій.
Моє щастя добре знаю –
У Вітчизні дорогій.

Сліз ніхто не проливає,
Там немає вже журби.
Ясне сонце вічно сяє
Євангельської любві.

Не забариться година,
Смерть до мене прилетить.
Я піду в мою Вітчизну,
Там я вічно буду жить.

Обрати