479. Коли в душі твоїй

Коли в душі твоїй зовсім нема спокою,
Коли сумне, о брате мій, твоє лице.
І всі думки твої охоплені журбою,
Тоді Ісусові ти розкажи про все.
А Він, як вірний друг,
Пошле душі твоїй i радість, i спокій,
І серце стомлене любов’ю обігріє,
І стане радісно тоді душі твоїй.
Немає іншого нікого в цьому світі,
Лиш Він один усякий гріх може простить.
І душу у Крові Святого Заповіту
Він може чистою, як білий сніг, зробить.
Бо Він віддав колись життя Своє за тебе.
Щоби сьогодні ти життя безсмертне мав.
I за любов оту, проявлену до тебе
Завжди ім’я Його величне прославляв.