51. Знаєш, друже, річеньку ту
Знаєш, друже, річеньку ту,
Що з Христа струмочком біжить?
Знаєш, Хто всім радість дає,
Навчає прощати й любить?
Що з Христа струмочком біжить?
Знаєш, Хто всім радість дає,
Навчає прощати й любить?
Хоч мій гріх великий, тяжкий:
У гріхах я довго блукав,
Але став за сніг я біліш,
Як любов Христову приняв.
На хресті в терновім вінку
Наш Спаситель в муках вмирав:
Недаремно Кров Він пролив, –
То за нас Він тяжко страждав.
Наш Спаситель в муках вмирав:
Недаремно Кров Він пролив, –
То за нас Він тяжко страждав.
Я у світі довго блудив,
Думав в людях правду знайти;
Лиш Господь мене пожалів,
Силу дав до Нього прийти.
Думав в людях правду знайти;
Лиш Господь мене пожалів,
Силу дав до Нього прийти.
В серці довго я не вагавсь,
Кликав Він, – я став і пішов,
І велику радість душі
Я навіки в Ньому найшов.
Кликав Він, – я став і пішов,
І велику радість душі
Я навіки в Ньому найшов.
В думах я люблю уявлять
Річку, що з Голгофи біжить:
З гріхів обмиває вона,
І життя, і радість дарить.
Річку, що з Голгофи біжить:
З гріхів обмиває вона,
І життя, і радість дарить.