517. Як спрагою втомлена ланя

Як спрагою втомлена ланя
Шукає води у степах,
Так прагне душа за Тобою,
Господь мій, Ісус, в небесах.
Де в світі без Тебе спасіння
Душі своїй зможу знайти?
Усюди лиш гріх і страждання,
Спасти мене можеш лиш Ти.

З Тобою забув я ридання,
Я серцем радію в тиші.
Забув і журбу, і страждання.
Лиш в Тобі спокій для душі.
Для мене ті дні повні щастя,
Коли бачу сестер, братів,
Коли Божі діти зберуться,
Звучить повний радості спів.

Блаженні, що Бога шукають,
Їх пісням немає кінця.
Блаженні, що правди бажають
І прагнуть славити Отця.
О друже, чому ти не прийдеш?
Спаситель Сам кличе: “Прийди!”
Спіши, о душа, ти що прагнеш,
До джерел живої води.

Обрати