532. Нива вже дозріла

Нива вже дозріла і стоїть,
Золотії зерна обсипаються.
Тільки вітер жниво колиха,
Та ніхто до нього не звертається.

Сонце теплим променем горить,
Підбадьорить та зміцнить робочого,
Та ніхто на ниву не спішить,
Важко так знайти туди охочого.

Де ж женці, де трудівники дня?
На роботу довго щось збираються.
Холодом вже віє на полях,
Ниви непожаті обсипаються.

Тож скоріше, поспішім, друззя;
Щоб зібрать плоди святого діла.
Бо вже день приходить до кінця,
Нива довгожданна вже дозріла.

Обрати