534. Листя осіннєє

Листя осіннєє
Крутиться, падає,
Немов сірим кличем
Летить вдалині.
Природа вся меркне
І завмирає,
І провіщає,
Що скоро зима.
Життя, ніби літо,
Так швидко проходить,
Немов човен,
Що на хвилях пливе.
З кожним днем далі
Його відносить,
Човна, в простори
Життя-океан.
Там я зіллюся
З всіма святими,
В вічних оселях
Бога-Отця.
Там вже не буде
Днів рахування,
Там в Бога вічне
Життя без кінця.
Листя все крутиться,
Спокійно падає.
Скоро прийде вже
Сива зима.
О, не сумуй, душе,
Бо життя вічне нам
Дане Спасителем
Христом назавжди.