575. Наше життя відлітає

Наше життя відлітає,
Мов птах, що скоро летить.
В нашім житті лиш слід залишає,
І знову від нас десь летить.

Наше життя йде так скоро,
Сльози несе нам не раз.
Знаєм: назад вернуть ми не зможем
Утрачений нами наш час.

Часто ми час затрачаєм,
Втіхи з того не знаєм,
Наше життя земне пригасає,
Ми скоро додому підем.

Боже, Тебе ми благаєм,
Щоб нас почув і простив.
Скільки в житті даруєш нам жити, –
Щоб кожен для Тебе лиш жив.

Обрати