605. Слухай заклик Спаса

Слухай заклик Спаса, друже!
Ось Він стука в серце знов.
Не відкладай, ще сьогодні
Ти прийми Його любов.
Захист Він від бурі світа,
Вірне сховище від зла.
В Нім любов’ю є відкрита
Царства вічного хвала.
О, прийми Його – і будеш
Жити вже життям новим,
Життям віри і любові,
Щастям сповнений святим.
Дорожи, упертий друже,
Напоминанням Христа –
У тім стуку милосердя
Вся любов Його свята.
В цьому світі все минає –
Люд Христом не дорожить …
У кінці ж Господь за гробом
Засуд Свій страшний звершить.
Муки совісті страшливі
Там байдужих огорнуть,
Що в житті Христа минали
І ганьбили Його путь.
О, не гайся відізватись,
Друже, ти на заклик цей.
Стук Христа замовкнуть може
До глухих твоїх грудей.

І за вічності порогом
Ти почуєш в грізний час:
“Пізно вже! Закриті двері,
Відійдіть, не знаю Bac.”