64. Нащо журитися мені
Нащо журитися мені,
Коли скарби земні
Належать до Царя царів,
А Він – Приятель мій?
Коли скарби земні
Належать до Царя царів,
А Він – Приятель мій?
О, так, Приятель мій!
Зі мною ділиться Він всім.
Все є Його, а Він є мій,
Нащо журба мені?
Бо Ісус є Приятель мій!
Він сонце й місяць, й зорі всі
Держить в Своїй руці,
До Нього скрізь належить все,
Він є Приятель мій.
Держить в Своїй руці,
До Нього скрізь належить все,
Він є Приятель мій.
Для мене Він є хліб життя, –
І при Його столі
Дається їжа людям всім,
Він є Приятель мій!
І при Його столі
Дається їжа людям всім,
Він є Приятель мій!
Як Він прийде й вбере своїх
У ясний білий стрій, –
Це все тоді скаже мені,
Що Він – Приятель мій!
У ясний білий стрій, –
Це все тоді скаже мені,
Що Він – Приятель мій!