668. Блукав я в далекій стороні
Блукав я в далекій, чужій стороні,
І сонце сховалось від мене.
Небесний Отець не забув за мене,
З висока дивився на мене.
І сонце сховалось від мене.
Небесний Отець не забув за мене,
З висока дивився на мене.
І тіло моє, ненаситне гріха,
В світських похотях потопало.
І чув я чийсь голос, до мене Він звав.
I душа моя чогось-то бажала.
В світських похотях потопало.
І чув я чийсь голос, до мене Він звав.
I душа моя чогось-то бажала.
До Отця вернутись тепер я не смію.
І серце в великій тривозі,
Тому що блудив я в далекій стороні,
Ніколи не думав про Бога.
І серце в великій тривозі,
Тому що блудив я в далекій стороні,
Ніколи не думав про Бога.
І, вставши, піду я до свого Отця,
І скажу Йому: “Согрішив я!
Я вже недостоєн Твоїм сином зватись,
То хоч за наймита прийми мене”
І скажу Йому: “Согрішив я!
Я вже недостоєн Твоїм сином зватись,
То хоч за наймита прийми мене”