702. Чого баришся, сину?
Чого баришся, сину,
І далекій чужині?
Чому не йдеш додому,
Що в рідній стороні?
Там твій Отець сумує
І часто сльози ллє:
“Чому не видно сина?
Чом довго так не йде?”
І далекій чужині?
Чому не йдеш додому,
Що в рідній стороні?
Там твій Отець сумує
І часто сльози ллє:
“Чому не видно сина?
Чом довго так не йде?”
Горе тебе спіткало
І щастя вже нема,
Друзі в біді лишили,
В серці тяжка пітьма.
В домі Отця є світло,
Темряви там нема,
Там щастя, радість, воля,
Там вся твоя рідня!
І щастя вже нема,
Друзі в біді лишили,
В серці тяжка пітьма.
В домі Отця є світло,
Темряви там нема,
Там щастя, радість, воля,
Там вся твоя рідня!
Хоч тобі є соромно
І совість не мовчить,
Що вдіяв так недобре, –
Чи ж можна все простить?
Хоч і тяжке падіння,
Велика та вина,
Любить тебе Отець твій,
В Нім спадщина Твоя!
І совість не мовчить,
Що вдіяв так недобре, –
Чи ж можна все простить?
Хоч і тяжке падіння,
Велика та вина,
Любить тебе Отець твій,
В Нім спадщина Твоя!