705. Наші дні немов птах

Наші дні немов птах
Пролітають так швидко,
Не вернути тепер їх назад.
Скільки горя і сліз
Пережив ти, мій друже,
Без Ісуса у світі ти йдеш.
Та Ісус простягнув
Свою руку до тебе,
Поміч дасть Він тобі
На земному шляху.
Ти звернися до Нього,
Мій друже, в молитві, –
Буде радість і спокій
У серці завжди.
Подивись на чоло, –
Воно вкрите лиш терном,
Краплі крові течуть по лиці.
Скільки болю й терпінь
На горі тій Голгофі,
Щоб тобі двері раю відкрить.
Друже мій, що даси ти
За подвиг цей хресний?
За ту кров, що текла за твій гріх?
Ти схилися до Нього
В сердечній молитві, –
Спокій вічний тобі Він приніс.