713. Не вічно буду я блукати

Не вічно буду я блукати
В земній долині зла й гріха.
Я – мандрівник в земному краю,
В оселі неба прагну я.

Тобі служити хочу, Боже,
Мене Ти дорого купив.
Ти – Цар і сильний мій Володар,
Я весь і вічно буду Твій!

Твій мир святий – це насолода
Безрадній і і сумній душі,
Даруй утіху у час горя
І світлий, радісний спокій.

Даруй, щоб з вірністю я прагнув
Сповняти працю все Твою,
Щоб Твоє світло не погасло
В душі покірливій – молю!

Коли немає вже натхнення,
Вогонь любві в молитві згас,
Хай кров Твоя, Твій хрест мучення
Натхне на подвиг знову нас!