717. О, Боже, споглянь на страждання
О, Боже, споглянь на страждання
На світі нещасних людей!
Почуй всі сердечні зітхання,
Що рвуться до Тебе з грудей.
На світі нещасних людей!
Почуй всі сердечні зітхання,
Що рвуться до Тебе з грудей.
Споглянь нa тих сліз океани,
Що ллються невпинно з очей;
Хто може загоїть ті рани,
Всім жертвам темряви ночей.
Що ллються невпинно з очей;
Хто може загоїть ті рани,
Всім жертвам темряви ночей.
О, визволи душі на волю,
Кайдани гріховні розбий!
В народах, мов в чистому полі,
Ти миру насіння посій.
Кайдани гріховні розбий!
В народах, мов в чистому полі,
Ти миру насіння посій.
Засяй, Боже, ясним промінням
Над світом обдертим, сумним,
Й правицю Твойого спасіння
Подай всім страждальцям земним.
Над світом обдертим, сумним,
Й правицю Твойого спасіння
Подай всім страждальцям земним.
Хай квітками вкриються ниви,
Де кров та лиш сльози лились,
Щоб райські веснянії співи
По буйних ланах пронеслись.
Де кров та лиш сльози лились,
Щоб райські веснянії співи
По буйних ланах пронеслись.
Щоб там, де гриміли гармати
I рвали обличчя землі,
Прийшли вороги обніматись
Для вічного братства й хвали.
I рвали обличчя землі,
Прийшли вороги обніматись
Для вічного братства й хвали.