734. Чудова голубінь небес

Чудова голубінь небес –
Наша спільна завітна мрія,
Скільки бачу в тобі чудес,
Мимоволі душа радіє.
І на крилах летить туди,
Де Спаситель мене чекає,
Де нема страждань і біди,
Де Христос, наче сонце, сяє.

Слабну я, але далі йду,
Моя сила лиш тільки в Бозі.
В небі щастя своє знайду,
Але покищо я в дорозі.
Хоч страждання терплю не раз,
Зустрічаю життєві грози,
Але вірю: настане час,
І осушить Спаситель сльози.

Синє небо, твоя блакить
Бідну душу мою леліє.
I до тебе вона летить,
За тобою тужить, сумує.
Розганяючи зло і страх,
Забуваючи всі турботи,
У гарячих своїх сльозах
Споглядаю в твої висоти.

Обрати