74. Ночі пізня вже година

Ночі пізня вже година,
Всюди тиша і все спить,
А Ісус на самотині
Тихо став Отця молить:
“Отче Мій Святий, – чи може
Проминути чаша ця?
Тільки хай буде, о Боже,
Воля лиш у всім Твоя!”

Молить Він Отця, благає
Так у другій, в третій раз,
Піт кривавий виступає
На обличчі в скорбний час,
В саду молиться Спаситель.
Учнів всіх сон подолав.
Всі дрімають, їх Учитель
Докоряє, як друзів:

“Годі, годі вам дрімати!” –
Своїм учням Він сказав:
“Ось Мене ідуть узяти,
Час страждання Мій настав.
І проллю Я кров невинну
За цей грішний світ, за вас”… –
І з вогнями в ту хвилину
Вороги явились враз.

З ними разом – Юда-зрадник;
Він Христа поцілував, –
Кого мали вони взяти,
Цілуванням показав.
Пізня ніч… з саду сторожа
Із вогнями геть іде, –
А із нею Він, Син Божий,
Сповнить волю Отця йде.

Обрати