764. Бачу, ранком небо молодіє

Бачу, ранком небо молодіє,
Повстає так світло навкруги,
І душа моя не спить, радіє,
До його воліє берегів.

Нині і так легко, як ніколи,
Не гнітить більш темрява густа.
Я прийшов у цій порі ранковій
До свого Спасителя Христа.

Тож відкрию серце для любові
І бентежну душу для добра,
Щоб не знала ні журби, ні болю,
І ясніла вічно, як зоря.

Хоч була неблизька та дорога,
Та збагнув я у важкій ході:
Якщо зараз не прийду до Нього –
Пізно буде каятись тоді!