802. Тихо в Аравії

Тихо в Аравії, росами ранніми
Там простягається путь.
Яків з родиною степом-пустинею
На батьківщину ідуть.
Тихо в Аравії, росами ранніми,
Тільки що сонце зійшло.
Здалека воїни, страшно озброєні –
Військо Ісава ішло.
Двадцять років пройшло, – миру як не було;
Брат був неначе той звір:
3 братом зближається, знищить збирається
Якова цілий табір.
Яків минулу ніч із Богом мав зустріч,
Серцем своїм сокрушивсь,
Тяжко зітхаючи, Бога благаючи.
Бог його благословив.
Тихо в Аравії, росами ранніми,
Поперед війська Ісав.
Яків кульгаючи, брата стрічаючи,
Сім раз на землю упав.
Браття стрічаючись, раптом щось сталося,
Перемінився Ісав:
Меч свій відкинувши, до брата кинувся,
Ніжно його обіймав.
Плакали воїни, військо озброєне,
Плакали діти й жінки.
Браття мирилися, перемінилися
Їхні серця і думки.
Тихо в Аравії, росами ранніми,
Там простягається путь.
Яків з родиною степом-пустинею
До Ханаану ідуть.