803. Настала на світі нежданна тривога

Настала на світі нежданна тривога,
Ніхто із людей не схотів.
Всі люди чекають і плачуть, й ридають,
Не знають, що Бог так звелів.
Повірте ви, люди, добра вже не буде,
На світі ще гірше буде.
Бо вся ця тривога – вона є від Бога,
І Бог світ судити прийде.
Жнива же доспіли, пішли женці жати
Великі Господні лани.
Пшеницю ізжали, кукіль пов’язали,
Зостались самі бур’яни.
Кукіль Господь спалить вогнем невгасимим,
Пшеницю – на тік забере.
I радість велика буде на Сіоні,
Коли наш Спаситель прийде.
Щасливі ті люди насвіт народились,
Що в радість велику ввійдуть.
Нещасні ті люди, що їх там не буде,
Бо муки великі їх ждуть.
О, грішнії люди, сьогодні покайтесь,
Щоб в вічнім вогні не горіть.
Сьогодні усі ви до Бога зближайтесь
І більше в житті не грішіть!
Сьогодні усіх вас Господь закликає:
“Усі ви до Мене прийдіть.
Я прийму вас в Царство Своє віковічне,
Зі Мною будете ви жить”.
I тi, що почули, – до Бога звернулись:
“O, Боже, нас, грішних, прости.
До Тебе лицем ми своїм повернулись,
Прийми нас таких, як ми є!”