858. Тебе, не бачивши, я знаю

Тебе, не бачивши, я знаю,
Тобі Предвічному молюсь.
До Тебе очі підіймаю,
На Тебе з вірою дивлюсь.
Хвилинка Всесвіту мізерна
Серед усіх Твоїх світил –
Людина грішна і нікчемна,
В яку безсмертя Ти вложив.

Як частка Божого творіння,
Тобою створена я є,
І вірю, що з Твого веління
Серденько стукає моє.
Душа не може осягнути
Твоєї величі, краси.
Не може розум мій збагнути,
Який премудрий, славний Ти.

Свою Ти силу виявляєш
В земному, бідному єстві.
І з неба рясно проливаєш
Благословення дощ мені.
Тобі незнанному я вірю,
Тебе, не бачивши, люблю,
Про Тебе думаю і мрію,
Життя для Тебе віддаю.

Обрати