861. Хоч я сивий, роками старий

Хоч я сивий, роками старий;
Й налиці моїм зморшки видні,
Та в Христі – юний серцем завжди,
He старію в життєвій борні.

Хоч погано вже бачити став,
Окуляри вдягати почав,
Та сумління і думки ясні,
Не затьмарить їх старість мені.

Хоч старий я і став вже глухий,
І давно слух зіпсувся вже мій,
Та для добрих я діл не глухий,
Поспішу я на поміч мерщій.

Не журіться, що старість прийде,
Хай Христос в наше серце ввійде,
Хоч ти навіть і сивий, старий, –
Будеш серцем завжди молодий!

Обрати