868. В один вечір Павло й Сила

В один вечір Павло й Сила
Разом в в’язниці були.
Їх в кайданах руки й ноги,
Але радісні були.
Про біль, гope тa страждання
Там не думали вони,
Але серцем і душею
Христа стали славити.
Слава Христу, слава Христу!
Всі ці спроби в цім світі неважні,
Бо країну ми маєм другу.
Слава Христу, слава Христу!
Яке щастя є бути спасенним!
І служити тут вірно Йому!
Їх сердечний спів молитви
Аж піднявся до небес.
Бог з увагою все слухав
З їхніх радісних сердець.
І ось чудо там велике
Сталось у в’язниці в той час:
Земля сильно затряслася
І кайдани впали враз.
Як на волю вони вийшли
Заспівали іще раз.
A як сторож це побачив, –
Думав вбити сам себе.
Павло йому про Ісуса
Став розказувати все;

“Не роби собі нічого,
А прийми Христа тепер.
Будеш вічно з Ним спасенний
Ти зо всім домом своїм”.