900. Життя як томить душу, друже

Життя як томить душу, друже,
І небезпечна з гріхом битва, –
Надармо слізно плачеш, друже,
Єдиний засіб є – молитва.
Коли в життєвих хвилях моря
Човен надії твій розбитий, –
Господь з тобою в твоїм горю,
Чека твоєї Він молитви.
Коли порою відчуваєш,
Що одинокий ти, розбитий, –
Надармо ремствуєш, страждаєш,
Відраду дасть лише молитва.
Коли нема вогню в служінні,
А серце томлять страшні муки, —
Молись один з плачем в смиренні
І підіймай в молитві руки.
Якщо бажаєш ти з Ісусом,
Щоб спільність ця не перервалась,
Молитва – є розмова з Богом,
Молитва небо відкривала.