920. Як хвилі життєві

Як хвилі життєві мене заливають,
Коли слабне віра моя,
Тоді у молитві Тебе я благаю:
Почуй, Боже, віру зміцняй.
Ta віри так мало і сили не стало,
I гаснуть пориви любві.
Молитва ослабла, надія зів’яла.
Прошу, Боже мій, поможи.
І в бурях життєвих часом я слабію,
І сили не маю ти.
Душею своєю так часто хворію,
До Тебе я кличу: прости!
Та вірю, що чуєш мене Ти, хоч віра
Часом є маленька моя.
Я знаю: даси Ти орлинії крила
Дійти до мети в небеса.