962. Співай, моє серце

Співай, моє серце, мов пташка весела,
Що сонце безжурно вітає.
Прокинулись поле, гаї й рідні села
Та Божої ласки чекають.
Співай, моє серце
Від ранку й до ночі!
Співай про славу
Христову й молися охоче.
Люби, моє серце і ворога, й друга, –
Бо щастя нема без любові.
Сьогодні люби, бо чи прийде день другий…
Сьогодні посій Святе Слово.
Надійся, серденько, хоч сунуться хмари
І буря зірватися може,
Бо часто із радістю горе йде в парі,
Молися: кріпи мене Боже!