964. О молитва, о молитва!

О молитва, о молитва!
Богом з неба ти дана,
Серед бурі, серед битви
Виручала ти одна,
Як ночами я не спав,
На колінах все стояв
І в молитві з Богом говорив:
“О почуй мене, почуй,
Ти прийди і порятуй,
Дай для серця змученого сил!”
За вікном бушує вітер,
Котить снігом крижаним,
І у серці непривітно,
Завмирає стук хвилин.
Та, схилившись низько, я
Зі сльозами на очах
До Тебе, Спасителю, спішу;
Знаю я, Ти бачиш все,
Тож молю: потіш мене
Та утри з очей моїх сльозу”
О, Ісус, хай буде важко,
Лиш би поруч Ти стояв,
Лиш би світлий промінь ласки
Мене завжди зігрівав,
Одного в Тебе молю:
Дай, щоб завжди я почув
Як Твоя спасительна рука
На моїх плечах лежить,
І в вогні життєвих битв
Повертає серце до життя!
О молитва, о молитва!
До тебе приходжу знов,
Ти зігріла, ти обмила,
Ти звільнила від оков!
О молитва ти моя,
Коли в бурю падав я,
На Голгофу ти мене вела,
Там в Спасителя очах
Я знаходив вірний шлях,
Ти для мене світло віднайшла.