328. Часто в смутку я

Часто в смутку я,
І скорблю в душі,
I нема друзів,
Хто б поміг мені.
І ні вчім мені
Радості нема,
Все чогось скорбить
Тут душа моя.
Пригадаю я
У нічній тиші,
Чого гірко так
Плачу я в душі.
Тяжко, трудно жить
Без щасливих днів,
З чаші горя пить
У житті земнім.
Скільки злих людей
Без любві живуть,
За добро вони
Злом лиш віддають.
Поміж них нема
Вірних друзів тих,
З ким би в час тяжкий
Горе розділив.
Зорі яснії
В небесах горять,
Гіркі сльози все
На очах блищать…
Хто рятунок дасть
В ті часи трудні,
І утіху хто
Може дать мені?
Хто б це зрозумів,
Чого плачу я?
Знає тільки Бог,
В чім печаль моя.
В трудний, скорбний час
До Нього піду,
Всю мою печаль
Розкажу Йому.
Він приблизиться
Близько до мене,
Сльози гіркії
Із очей утре.
В тіні крил Його
Відпочину я,
І спокій душі
Тільки в Нім знайду.