22. Коли в житті цім утомлюся

Коли в житті цім утомлюся,
В борні затрачу я спокій,
Тоді благаю і молюся:
Пошли спокій, о Боже мій!

Скажи лиш слово – й стихне буря,
Уляжуть хвилі, і спокій
Всі прожене думки понурі, –
І стане знову світ ясний.

Знов проясни мою свідомість,
Що тільки Ти Спаситель мій,
Що Ти зо мною в час утоми,
І в час досвідчень, в час грізний!

І Бог моління ці приймає
Й душі зсилає свій спокій,
І їй предивно сповіщає,
Що дасть спокій ще більш ясний.

Не буде то спокій вмирання,
Чи спокій сну, чи забуття…
Це буде спокій воскресення,
І спокій райського життя.

То буде спокій всехваління
По перемозі світлих сил,
В безсмертю вічного спасіння,
Коли загине страх могил.

Обрати