26. Великий Бог

Великий Бог! Коли на світ погляну
І бачу все, що Ти створив в красі,
Як кожний квіт склада Тобі пошану,
І як обняв любов’ю Ти усіх.

Коли дивлюсь на мерехтючі зорі –
Там, де горять світи незнані нам,
Де сонце й місяць в вічному просторі
Пливуть в тиші, подібно кораблям;

Як на весні природа розцвітає,
І чую я в діброві солов’я,
І запах піль квітуючих вдихаю,
Любов’ю сповнена душа моя;

Коли із хмар навислих грім лунає,
І в пітьмі ночі блискавка мигтить,
Як під дощем природа оживає,
Веселка в небі барвно заяснить;

Коли читаю Книгу Заповітів,
І про Твої читаю я діла:
Як полюбив Ти нас людей, на світі
І для спасіння Сина нам післав;

Як зрю Христа смиренного між людом,
І думаю я про Його любов,
Як Він прийняв за неї яд отрути,
І на хресті пролив невинну кров;

Коли спокуси серце огортають,
І дух мій тужить у важкій журбі,
І Він пречисті руки простягає,
І я кріплюсь в Його любві святій;

Коли Господь мене Сам закликає,
І світить промінь сяєва Його, –
Тоді мій дух в смиренні замовкає,
Признавши велич Господа свого.

Обрати