410. Іскра Божа вже погасла

Іскра Божа вже погасла,
Стали Бога забувать.
Що ж ви робите, нещасні?
Ви будете пропадать.

Бо колись-то обіцяв Бог —
На землі усіх спасти.
Послав Сина Свого з неба,
Щоб звільнити нас з гріхів.

Бо гріхи – це путь розлога,
По якій народи йдуть,
Ворог так завів глибоко,
Що не можна повернуть.

Вже багато повертало
Із широкої путі
І знаходять путь-стежину,
Щоб до Бога нею йти.

Бо та стежка є вузенька,
І сам нею не пройдеш.
Проси в Бога супроводу,
То скоріше перейдеш.

Бо Бог знає твоє серце,
Яким шляхом ти ідеш,
Шляхом правди, чи шляхом кривди,
Що посіяв, тей пожнеш.

Бо за гробом там не сіють,
Тільки будуть пожинать.
Одні в клунях, мов пшениця,
Другі – мов кукіль – ввогні.

Обрати