412. Коли моє житття кінчатись буде

Коли моє житття кінчатись буде,
І страх, мов камінь, стисне мою грудь,
Коли почую голос, що покличе
Мене в незнану путь.

Тоді, мій Спасе, залишись зі мною,
Так, як в житті стояв при мені Ти.
Єдина втіхо небесної любові,
Мене не опусти.

Будь близько мене, як усе зникає:
Рідня, знайомі, сестри і брати.
Як очі згаснуть, серце моє змовкне,
Мене не опусти.

Тебе Одного, Спасе мій, благаю
В годину смерті Ти мене кріпи.
Подай надію в мою бідну душу,
Мене не опусти.

Блаженне місце дай мені, о Боже,
Де вже нема гріха, ні бур життя,
Там, де спокій сповняє душу чисту,
Живе любов свята.

Почую там пісні, ангельський голос,
Що їх ніхто на світі не чував.
Притулок мій – в Тобі, мій милий Боже,
Який мені Ти обіцяв.

Обрати